Бонн — Місто Бетховена і офісів ООН

Перша документальна згадка про Бонні відноситься до I століття до н. е.., хоча вчені-археологи наполягають на тому, що на місці міста існували торгові поселення, датовані набагато більш давнім часом.

Великим економічним або політичним центром місту було стати не судилося. Лише в кінці XVIII століття тут було відкрито університет, в якому в різний час навчалися Генріх Гейне, Карл Маркс, Фрідріх Ніцше, королі Фрідріх III і Вільгельм II. До речі, цей навчальний заклад зараз входить в список 100 кращих внз у світі. Кардинально доля Бонна змінилася після Другої світової війни, коли Німеччина була розділена на дві частини. У 1949 році Бонн став столицею нової Федеративної Республіки Німеччини. Тут розмістилися адміністративні урядові установи та дипломатичні місії. Правда, кажуть, що поняття «столиця» стосовно до Бонну звучало рідше, ніж словосполучення «політичний центр».

Сорок з гаком років Бонн виконував роль столиці великої європейської держави. Після того, як у 1990 році столиця знову переїхала в Берлін, тут розмістили відразу п’ять офісів ООН, так що свій статус «міста федерального значення» він не втратив. З іншого боку, майже всі, хто приїжджає в місто, відзначають його провінційність і тишу. А також дивуються скромному увазі колишніх урядових установ.

Крім офіціозних будівель типу колишнього Бундесрату і Бундестагу, в Бонні розташовуються більш 30 різних музеїв і галерей. Вони-то в основному і є місце тяжіння туристів. Зокрема, після відвідування художнього музею буде легше уявити собі життя на Рейні, бо тут відмінна колекція робіт рейнських живописців. З дітьми варто відвідати німецький музей — інтерактивний і практикоориентированный. Це місто, в якому народився і виріс Людвіг ван Бетховен, і в Бонні цим пишаються безмірно, як пишаються жителі Зальцбурга своїм видатним земляком — Вольфганга Амадея Моцарта.

Інший знаменитий композитор Роберт Шуман — теж залишив свій слід на карті міста. Саме в Бонні він намагався покінчити життя самогубством, тут його лікували в психіатричній клініці від нервового розладу, де він і помер, і де згодом влаштували музей в пам’ять про нього.

Точкою тяжіння є і Базиліка святого Мартіна – собор, зображений на гербі міста з XIII століття. Зараз біля його стін можна знайти голови Флорентиуса і Кассіуса, виконані з граніту. Ці голови римських солдатів нагадують про третьому столітті, коли християни піддавалися гонінням. Не менш цікава в архітектурному плані і Доппелькирхе, що складається з двох будівель.
Базиліка Святого Мартіна

Собор Святого Мартіна – головна католицька церква Бонна, його символ, зображений на середньовічному гербі. Колись тут розташовувався римський храм богині Діани, а сама церква була закладена в XI столітті святий Оленою, матір’ю імператора Костянтина, на місці загибелі святих Касія і Флорентія, християнських мучеників, які є покровителями Бонна. Будівля багаторазово перебудовувалася, і лише до XIII століття сформувався його сучасний вигляд.

Знавцям і любителям старовинної архітектури собор Святого Мартіна буде цікавий з точки зору вигадливого змішання стилів: у зовнішньому і внутрішньому оздобленні будівлі можна зустріти елементи готики, романського стилю бароко. У соборі встановлена бронзова статуя святої Олени, засновниці храму, датована XVII століттям.

Рекомендуем прочитать:

Comments are closed.